Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий (Володимирович)

Ярослав Мудрий

Хронологія

1015 р., 26 листопада – 1018 р., 14 серпня — правління у Києві князя Ярослава. Укладання на Русі першого юридичного кодексу — «Правди Ярослава».

1017-1037 рр. — спорудження Софійського собору (можливо, будівництво розпочалося в 1011р.), укріплень навколо «міста Ярослава», будівництво Золотих воріт у Києві.

1018 р., липень — поразка Ярослава від військ Святополка та його союзників-поляків на р. Західний Буг поблизу м. Волинь.

1018 р., 14 серпня — вступ у Київ військ Святополка та його союзника і тестя, польського короля Болеслава Хороброго.

1019 р. — битва Ярослава зі Святополком на р. Альті. Втеча Святополка Окаянного за межі Русі.

1019, зима – 1054 р., 20 лютого — князювання Ярослава Мудрого в Києві. Завершення формування території держави. Розквіт давньоруської культури.

1031 р. — спільний похід братів Ярослава і Мстислава проти Польщі. Повернення Київській державі «Чер- венських міст».

1031-1036 р. — спорудження у Чернігові на замовлення князя Мстислава Спасо-Преображенського собору.

1036 р. — смерть князя Мстислава Володимировича. Ярослав став єдиновладним правителем Київської Русі. Розгром дружинами Ярослава Мудрого печенігів під Києвом.

1037 р. — заснування при Софійському соборі в Києві першої бібліотеки на Русі.

1037-1050 рр. — орієнтовний період написання урочистої проповіді «Слово про закон і благодать» священиком, згодом митрополитом, Іларіоном.

1048 р. — посольство французького короля Генріха І Капета до Ярослава Мудрого. Шлюб доньки князя Ярослава Анни з французьким королем (вінчання 19 травня 1051 р.).

1051 р. — призначення київським митрополитом Іларіона, першого на цій посаді русича. Заснування Печорського монастиря в Києві.

1054 р., 20 лютого — смерть Ярослава Мудрого.

Правління Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.)

Прагнучи об’єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава Володимировича, князя тмутороканського і чернігівського. Після битви, яку Ярослав програв, під Лиственом біля Чернігова 1024 року. Ярослав мусив поступитися Мстиславові Чернігівщиною і всіма землями на схід від Дніпра, крім Переяславщини.

Згодом, після укладеного 1026 року у Городку під Києвом миру, почалося порозуміння і співпраця між братами. Так, в Київській державі тривав період дуумвірату (1019–1036 рр.). Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі з касогами і ясами у 1029 році, поширивши свої володіння до Кавказьких гір; а Мстислав – у скріпленні й поширенні держави Ярослава I Мудрого на захід від Дніпра. 1030 року на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував м. Юріїв, у 1030–1031 рр. війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи, які 1018 року захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом; там збудовано міста Ярослав і Белз.

Єдиний правитель

Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав об’єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава. 1036 року, за літописом, Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів. У 1038–1042 рр. Ярослав вів успішні походи проти литовських племен – ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і чудь. 1043 року він підготував під проводом свого сина Володимира і воєводи Вишати похід на Візантію, який закінчився поразкою, багато воїнів потрапило в полон чи загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав; як також другу фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь. Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. За Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор (між 1017–1037 рр.) – головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній.

Усього в Києві за часів його князювання було побудовано 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжкового навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах. При Ярославі були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський (1051 р.), які стали осередками культури. Велике значення в політичному і релігійному житті Руської держави мало оформлення константинопольським патріархом у 1039 р. самостійної київської церковної митрополії. Підвищенню її авторитета сприяло призначення у 1051 р. першого митрополита-русича Іларіона.

Руська правда

За Ярослава Мудрого було складено перший збірник писаного давньоруського звичаєвого права – «Руську правду». Це був кодекс законів, який закріплював розшарування суспільства, панування князів і бояр над простим людом. В її основі лежало покарання штрафом – грошовим стягненням. Розмір штрафу залежав від соціального стану потерпілого. «Руська правда» є важливим джерелом для вивчення історії та культури України. З неї ми дізнаємося про господарське та культурне життя того часу, про відносини різних верств населення у державі і, взагалі, про устрій самої Київської держави.

У міжнародній політиці Ярослав віддавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв’язків з різними державами. Як було заведено у середньовіччі ці зв’язки він зміцнював за рахунок шлюбів своїх дітей. Шлюби зазвичай були закріпленням дипломатичних угод. Його дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха I, донька Єлизавета була за норвезьким королем Гаральдом Сміливим, Анастасія (третя його донька) була видана заміж за угорського короля Андрія. Сам Ярослав був одружений з Інгігердою – донькою шведського короля. Сини його були одружені з сестрою польського князя, онукою німецького цісаря і донькою візантійського імператора. Усі ці заходи принесли великий міжнародний авторитет Київській державі. Таким чином, саме за Володимира Великого і Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найбільшої могутності. Її авторитет не поступався жодній тогочасній європейській державі.

Добавить комментарий