Переселення. Кочові племена

Переселення. Кочові племена

Переселення. Кочові племена: кіммерійці, скіфи, сармати – найперші племена на території України, але не єдині.

Переселення. Кочові племена

Хронологія

Близько 1 мли років тому — поява пралюдини (найдавнішої людини) на території України (поблизу с. Королеве Закарпатської обл.).

400-100 тис. років тому — ранній палеоліт (давній кам’яний вік). Люди жили первісним стадом, займалися полюванням, збиральництвом. Стоянки Лука-Врублівецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі та інші.

100-40 тис. років тому — середній палеоліт. Поява палеоантропів, або неандертальців. Особливо багато їхніх стоянок у Криму (Кіїк-Коба та інші). Похолодання, поява одягу, житла, людина навчилася добувати вогонь. Виникнення релігійних вірувань.

40-35 тис. років тому — поява людей розумних — кроманьйонців, які обличчям не відрізнялися від сучасних людей.

40-10 тис. років тому — пізній палеоліт. Основний вид діяльності — мисливство. Поява родового ладу в формі матріархату. Одна з найвідоміших стоянок — поблизу с. Мізин на Чернігівщині.

Х-VІІ (ІХ-VІ) тис. до н. е. — мезоліт (середній кам’яний вік). Приручення тварин, використання луків, стріл, човнів.

VІ-ІV тис. до н. е. — неоліт (новий кам’яний вік). Неолітична революція. Перехід від привласнювальних до відтворювальних форм господарства. Поява нових видів господарювання — хліборобства і тваринництва, перехід до осілого способу життя.

IV- III тис. до н. е. — енеоліт (мідно-кам’яний вік). Початок використання першого металу (міді) поруч із досконалими кам’яними знаряддями.

IV-III  тис. до н. е. — трипільська культура на території від Дніпра до Карпат і Чорного моря. Досягнення високого рівня культури. Удосконалення знарядь праці, розвиток гончарства, ткацтва, поява металургії. Окремі елементи трипільської культури стали невід’ємною частиною сучасної української культури.

II—І тис. до н. е. — бронзовий вік. Перший суспільний розподіл праці — відділення тваринництва від хліборобства. Перехід від матріархату до патріархату. Поява майнової нерівності.

Х(ІХ)-VІІ ст. до н. е. — розселення кіммерійців у Північному Причорномор’ї. Перший народ на наших землях, який називають кочовим, а також перші, хто розпочав виплавляти з болотяної руди залізо, використовувати коня для їзди верхи. Другий суспільний розподіл праці — відділення ремісництва від хліборобства.

VIII—VI ст. до н. е. — велика грецька колонізація Північного Причорномор’я.

Переселення. Кочові племена

VII ст. до н. е. — поява скіфів у Північному Причорномор’ї. Витіснення кіммерійців у Передню Азію.

514 р. до н. е. — війна скіфів з перським царем Дарієм І. Перемога скіфів на чолі з царем (вождем) Ідантірсом.

VІ-V ст. до н. е. — опанування грецькими переселенцями всього північного узбережжя Чорного моря. Поява міст Ольвія, Пантікапей, Тіра, Херсонес.

V — утворення Боспорського царства (проіснувало до другої половини IV ст. н. е.) на узбережжі Азовського моря. Столиця — Пантікапей.

V- IV ст. до н. е. — Скіфська держава за часів найвищого розквіту. Столиця на Дніпрі — Кам’янське городище. Видатні царські курганні поховання — Солоха, Куль-Оба, Гайманова і Товста Могили, Чортомлик.

339 р. до н. е. — загибель скіфського царя Атея у війні проти македонців на чолі з царем Філіппом.

III ст. до н. е. — вторгнення сарматів у Північне Причорномор’я. Витіснення скіфів у Пониззя Дніпра та в Крим.

III ст. до н. е. — початок IV ст. н. е. — Скіфська держава у Нижньому Подніпров’ї та Криму — Мала Скіфія. Заснування Неаполя Скіфського у Криму.

107 р. до н. е. — передача влади у Боспорському царстві понтійському цареві Митридату VI Євпаторові (правління в 121-63 рр. до н. е.). Повстання скіфів під проводом Савмака (придушене у 106 р. до н. е.).

77 р. н. е. — згадка про слов’ян (венедів) римським істориком Плінієм Молодшим.

98 р. н. е. — згадка про слов’ян (венедів) римського історика Корнелія Тацита.

Кінець II — середина III ст. — вторгнення готів у Північне Причорномор’я. Витіснення сарматів. З часом сарматська модель важкоозброєної кінноти внаслідок Великого переселення народів потрапила в Європу і суттєво вплинула на формування середньовічного лицарства. Заснування готами держави Райхготланд.

332-375 рр. — Готську державу очолював король Германарик. Королівство досягло найвищої могутності.

IV ст., середина — початок виникнення між Дніпром і Дністром великого політичного об’єднання антів.

Переселення. Кочові племена

375 р. — готський король Вінітарій підступно вбив антського вождя Божа, його сина і 70 знатних антів. Вторгнення гунів у Північне Причорномор’я. Під проводом Баламбера (Вінімира) гуни допомогли антам розбити готів. Розгром Боспорського царства, готів і Малої Скіфії.

IV—VI ст. — Велике переселення народів, активна участь у ньому слов’ян. Розклад первіснообщинного ладу в східних слов’ян.

Кінець V — перша половина VI ст. — поява укріплених городищ на території сучасного Києва та на Волині — Зимне (поблизу сучасного Володимира-Волинського).

VI- VII ст. — велике розселення слов’ян. На сучасній території України мешкали поляни, бужани (волиня- ни, дуліби), деревляни, сіверяни, тиверці, уличі, білі хорвати.

Археологічна культура – сукупність історичних джерел, що належать до одного часу, знаходяться на одній території і мають місцеві особливості, подібність.
Кам’яний вік – найдовший культурно-історичний період у розвитку людства, коли основні знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю, кістки та дерева. Тривав від появи першої людини (близько 2 млн. р. тому) до віку обробки металів (4 тис. р. до н.е.). Умовно вчені кам’яний вік поділяють на палеоліт, мезоліт, неоліт та енеоліт.

Періодизація Давньої історії України:
1. Кам’яний вік
2. Бронзовий вік
3. Залізний вік

КАМʼЯНИЙ ВІК

Кам’яний вік поділяється на палеоліт, мезоліт та неоліт. Перехідний період від кам’яного віку до віку металів отримав назву – енеоліт.

І. Палеоліт (давній кам’яний вік) тривав від появи першої людини і до 11 тис. р. до н. е.

Палеоліт поділяють на ранній, середній та пізній.

А) РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від появи першої людини до 150 тис. р. тому 1 млн. років тому – поява першої людини на території України
Найдавніших людей, які з’явилися на території України називають архантропи.

Архантропи – найдавніші викопні люди.
Перші люди вели привласнююче господарство.

Привласнююче господарство (привласнювали дари природи) – збиральництво, мисливство.
Знаряддя праці первісних людей: кам’яне рубило, палка-копачка
Найдавніші люди проживали первісним людським стадом.
Cтоянки на території України часів раннього палеоліту: найдавніша на території України – с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Житомирщина). Усього близько 30.

Б) СЕРЕДНІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від 150 тис. р. тому до 35 тис. р. тому

За часів середнього палеоліту близько 150 тис. років тому з’являється тип людини – неандерталець
Розпочинається льодовиковий період (мустьєрська епоха). В Україні південна межа максимального зледеніння орієнтовно проходила повз таких сучасних міст: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Різке похолодання призводить до зменшення рослинного світу (флори) і появи величезних тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів…).
Залишається привласнююче господарство – на перше місце виходить загінне полювання, збиральництво.
Жили первісним стадом.
Знаряддя праці: удосконалене ручне рубило, кам’яні гостроконечники для списів, скребла.
Неандертальці навчилися добувати вогонь (близько 100 тис. років тому). Загорталися у шкури тварин. З’являються основи мови та зародки духовної культури й релігійних уявлень (поховання, різьблений орнамент, ознаки образотворчого мистецтва).
Стоянки на території України: Кіїк-Коба та Холодний грот (Крим), с.Антонівка (Донбас), с.Молодово (р. Дністер). Усього близько 200.

В) ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від 35 тис. р. тому до 11 тис. р. до н. е.

За часів пізнього палеоліту близько 35 тис. років тому з’являється останній фізичний тип людини – кроманьйонець (Homosapiens – людина розумна, сучасний тип людини).
Триває льодовиковий період, залишається привласнююче господарство.
Удосконалюються знаряддя праці, з’являються кам’яні різці, ножеподібні пластини, дротики, наконечники списів, кістяні голки, шила, гарпуни… (100 типів знарядь). Шили одяг. Жили в землянках та напівземлянках, вели більш осілий спосіб життя.
Стоянки на території України: Радомишльська (Житомирщина), Мізинська (Чернігівщина), Межиріцька (Київщина), Кирилівська. Усього близько 800.
Кроманьйонці починають жити родами та племенами.

Рід – об’єднання кровних родичів. Родовід вівся за материнською лінією.
Родова община – община кровних родичів, які проживали спільно і разом вели господарство.
Плем’я – об’єднання багатьох родів.
Фратрія – підрозділ плем’я, який складався з декількох родів.
Екзогамія – заборона вступати в шлюб усередині роду.
Матріархат – форма суспільного устрою, яка характерна для раннього первісного ладу і характеризується панівним становищем у родині жінки та наслідуванням майна за материнською лінією.

У період пізнього палеоліту у кроманьйонців формується першооснова релігійної свідомості:
Язичництво – поклоніння силам природи.
Тотемізм – віра в спільного для конкретного роду (племені) предка (тварини, рослини)
Анімізм – віра в існування душі та духів, які керують матеріальним світом.
Фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей.
Магія – віра у вміння людини шляхом звернення до надприродного світу керувати світом людей та природи.
Ініціація – обряди в родовому суспільстві, що пов’язані з переходом юнаків та дівчат у категорію дорослих чоловіків та жінок.

ІІ. Мезоліт (середній кам’яний вік) тривав від Х до VI тис. р. до н. е.

Закінчується льодовиковий період, що призводить до зникнення великих тварин і появу більш дрібніших: кабан, вовк, лисиця, бобер…). Це зумовило мисливську кризу.

Мисливська криза – пошук нових способів полювання.
Мисливська криза була подолана з винайденням першої стрілецької зброї лука та стріл.
Знаряддя праці часів мезоліту: лук та стріли, гачки для рибалки, мікроліти (дрібні знаряддя праці з каменю), долото, сокира, тесло, ножі, списи, гарпуни.
Залишається привласнюючи господарство,зростає роль рибальства
За доби мезоліту починається приручення диких тварин. Перша прирученою твариною була собака.
Зростає роль парної сім’ї.
Стоянки на території України: Мурзак-Коба та Фатьма-Коба (Крим), Гребениківська (Одещина), Журавська (Чернігівщина). Усього близько 1000.

III. Неоліт (новий кам’яний вік) тривав від VI до IV тис. р. до н.е.

За часів неоліту відбувається неолітична революція.

Неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого.
Відтворююче господарство – землеробство, скотарство.

Риси неолітичної революції:

Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці (шліфування, пиляння, свердління).
Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (гончарство, керамічний посуд, прядіння, ткацтво, винайдення першого маленького колеса для прядіння).
Перехід до осілого способу життя.
Активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили (бики, свині, кози, вівці).
Зрушення у демографічній сфері (збільшення кількості населення).

ІV. Енеоліт (мідно-кам’яний вік) тривав від IV доIII тис. р. до н.е.

Енеоліт – це перехідний період від кам’яного віку до епохи металів. Серед знарядь праці з’являються вироби з міді, золота.
У період енеоліту в Україні проживали племена Трипільської культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на Київщині, поряд з яким археолог В.Хвойко у 1896 р. виявив перші пам’ятки цієї культури.
Трипільці проживали у IV-III тисячоліття до н.е. на території сучасної правобережної України, Румунії, Молдови.
Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством. Робили керамічні вироби з кольоровим орнаментом. Використовували мідні знаряддя праці. Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.) У трипільців починається перехід від матріархату до патріархату.

Патріархат – це період родового ладу, для якого характерна панівна роль чоловіка в господарстві, суспільстві та родині.
Були язичниками, поклонялися богині родючості.
Трипільці впритул наблизилися до перших світових цивілізацій Єгипту та Малої Азії.
Трипільці зникають унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим) та тиску степових скотарських племен.
Найвідоміші стоянки трипільців: Майданецьке, Тальянки.

БРОНЗОВИЙ ВІК
тривав з кінця ІІІ тис. до початку І тис. до н.е.

Бронзовий вік – історичний період, який характеризується поширенням виробів із бронзи. Бронза – це штучний метал, сплав міді та олова.
Бронзовий вік на території України був представлений такими археологічними культурами: Ямна культура (перехід від енеоліту до бронзового віку кін. 3 – поч. 2 тис. до н.е.), Зрубна культура (друга пол. 2 – поч. 1 тис. до н.е.), Чорноліська культура (9-7 ст. до н.е.)
Основні заняття племен бронзового віку: переважно скотарство, землеробство, керамічні вироби, вироби із бронзи.
У ІІ тис. до н. е. відбувається перший суспільний поділ праці – скотарство відокремлюється від землеробства. Другий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла в окрему сферу діяльності. Третій суспільний поділ праці – поява торгівлі.

ЗАЛІЗНИЙ ВІК
починається з І тис. до н.е.

Залізний вік – історичний період, який характеризується поширенням виробів із заліза. Останній період давньої історії.
За часів залізного віку з’являються перші народи на території України, про які залишилися писемні згадки.

Кіммерійці. Переселення. Кочові племена.
ІХ-VII ст. до н.е.

Кіммерійці – перший народ на території України. Кіммерійці – проіранські племена (тобто прийшли з іранського нагір’я). Проживали кіммерійці на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).
Вперше кіммерійці згадуються в «Одіссеї» Гомера. Займалися кочовим скотарством (випасали коней).
Кочівники – племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття кочівників – кочове скотарство.
Кіммерійці першими в Україні почали використовували залізні знаряддя праці. Воювали з Урарту, Ассирією, Лідією. У VII ст. до н.е. кіммерійці були витіснені скіфами.

Скіфи. Переселення. Кочові племена.
VII-III ст. до н.е.

Проіранські племена. Створили на території України державу Велика Скіфія. Займались кочовим скотарством. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).
Вперше згадуються Геродотом. Геродот поділяв скіфів на скіфів-кочівників(степовий регіон), царських скіфів (степовий регіон), скіфів-орачів (захід від Дніпра), скіфів-землеробів (Лівобережжя). Скіфи-кочівники мають проіранське походження, скіфи землероби – місцеве українське походження (праслов’яни).
Скіфи утворили повноцінну державу. Воювали з Ассирією, Урарту, Персією.

У VIст. до н.е. скіфи перемогли непереможного перського правителя Дарія І. Велика Скіфія досягла найбільшої могутності у IV ст. до н.е. за часи правління царяАтея.
У ІІІ ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами. Частина скіфів залишилася у Криму, де утворила державу Мала Скіфія (столиця – Неаполь-Скіфський). Відомий цар Малої Скіфії – Скілур. Проіснувала Мала Скіфія до ІІІ ст. н.е. і занепала під тиском готів (германські племена).
Скіфи створили велику культуру. Особливо цікаві пам’ятки – кургани (поховання царів):Чортомлик, Товста Могила, Куль-Оба, Солоха. Найбільш самобутнім елементом культури є скіфський звіриний стиль, за допомогою якого прикрашалася зброя воїна, ритуальні посудини. Найвідоміша скіфська знахідка – пектораль – золота нагрудна царська прикраса.

Сармати. Переселення. Кочові племена.
ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

Проіранські племена, за культурою близькі до скіфів. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном). Займалися кочовим скотарством. У сарматів були жінки-воїни. Згадуються Полібієм (Пліній). Відомі назви сарматських племен: алани, роксолани.
Сармати були витіснені у ІІІ ст. готами та у IV ст. Гунами.

Таври. Переселення.

V ст. до н.е. – XI ст. н.е.
Таври – корінне населення Криму. Перші згадки про таврів у творах Геродота. Пізніше згадуються у грецьких, римських та візантійських джерелах. Займалися скотарством, землеробством, рибальством, піратством. Мали стосунки зі скіфами, сарматами, греками, візантійцями, готами, гунами, антами, русичами… Зникають після нашестя половців у ХІ ст.

Античні (грецькі, римські) міста-держави в Північному Причорномор’ї
VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Грецькі поняття для засвоєння:
Понт Евксінській – Чорне море
Меотиди – Азовське море
Борисфен – ріка Дніпро
Танаїс – ріка Дон
Тіра – ріка Дністер
Істр – ріка Дунай
Пората – ріка Прут
Гіпаніс – ріка Південний Буг

Поліс – місто-держава
Колонія – поселення переселенців з іншої країни
Метрополія – поліс стосовно заснованих ним в інших землях поселень (колоній)
Колонізація – переселення, освоєння нових земель
Грецькі міста – держави на території Північного Причорномор’я з’являються в результаті Великої грецької колонізації. Найперше грецьке місто на території України – Борисфеніда. Найвідоміші міста-держави на території України:

Феодосія, Херсонес (біля сучасного Севастополя), Ольвія (Дніпро-Бузький лиман, біля Миколаїва), Кіркінікіда (Євпаторія), Пантікапей (Керч), Тіра (Бєлгород-Дністровський)…

Греки привезли традиційний для себе спосіб життя і культуру на українські землі. Займалися торгівлею, землеробством, осілим скотарством, ремеслом. В основному були республіками. Жили в полісах (містах-державах).
У V ст. до н. е. греками на Таманському та Керченському півостровах було засноване Боспорське царство (столиця м. Пантікапей). У 107 р. до н.е. в Боспорському царстві відбулося повстання рабів, яке очолив Савмак.
У І ст. до н.е. Боспорське царство та інші грецькі поліси потрапили в залежність від Римської держави. Починається римський період в історії античних міст-держав на території України.
У ІІІ-IV ст. античні міста-держави Північного Причорномор’я занепадають під тиском готів та гунів. З античних міст України зберігся лише Херсонес, який потрапив у залежність від Візантійської імперії.

Готи. Переселення.
ІІ –IVст. Переселення. Кочові племена

Готи – германські племена. У II ст. н. е. готи з’явились у Північному Причорномор’ї, витіснили частину сарматів за Дон, зруйнували міста Ольвію, Тіру, Танаїс, захопили Крим. Уцілів лише Херсонес.
У ІІІ ст. на території України готи створили державу Рейхготланд. Найбільшої могутності вона досягла за часів правління готського вождя («рекса», «конунга»)Германаріха (IV ст.) та його наступника Вінітарія (IV ст.). В IV ст. готи прийняли християнство.

Готам доводилось вести постійні війни зі слов’янами – антами. В 375 році Вінітарію вдалося підкорити антів, знищивши їхніх вождів, але це було ненадовго. У 376 роцігуни об’єднались з антами і розбили готів.

Гуни. Переселення.
ІV-V ст. Переселення. Кочові племена

Гуни – кочові тюркомовні азіатські племена, що з’явились в Українських степах у IV ст.
Покорив аланів, вони перемогли готів й антів, зайняли простір між Доном і Карпатами. В Vст. вони перемістилися в Панонию (Угорщина).
Гуни підкорили антів, змусивши їх брати участь у походах на Візантійську імперію. В середині V ст. після поразки від римлян в битві на Каталаунських полях гунська держава розпалась.
Із вторгненням гунів у Європу починається Велике переселення народів.
Велике переселення народів – це масовий рух племен і народів.

Добавить комментарий