Іван Мазепа

Іван Мазепа

Іван Мазепа

Іван Мазепа. ОСНОВНІ ДАТИ

Булава гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи потрапила 1687 року внаслідок чергової антигетьманської змови генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої московської правительки Софії князем Василієм Голіциним; гетьмана Івана Самойловича позбавлено влади та заслано до Сибіру. Невдовзі сам фаворит потрапив в опалу, попрямував слідами Самойловича, втратила владу Софія. Здавалося, за такого розкладу сил гетьманувати Мазепі залишилися лічені дні; у таких непевних умовах зумів втримати владу, істотно зміцнив власні позиції.

У старшини, що скинула Самойловича, були й інші, досить впливові кандидати — генеральний обозний В. Борковський та полтавський полковник Прокіп Левенець. Перемогла кандидатура Мазепи, оскільки на той час вона була прийнятна окрім старшини, і для царського уряду, адже Мазепа мав впливові зв’язки в московських урядових колах.

Військова рада, яка відбулася 25 липня, мала лише формальне значення. Вжито було всіх заходів, щоб здійснити намічений напередодні план виборів — місце голосування було оточене тісним колом («у шість чоловіка») московського війська. Навколо козаків розставлено стрільців і рейтарів. На Раді присутні були тільки 800 кінних і 1200 піших козаків, тобто зовсім незначна частина козацького війська. Старшина, яка стояла в перших рядах, вигукнула ім’я Мазепи, а коли дехто спробував називати інші ім’я, їх «вмить угамували». Іван Мазепа був обраний на гетьмана України.

Коломацькі статті

Мав тоді 50 років, був людиною з величезним життєвим та політичним досвідом. Обрання Мазепи пов’язане було з підписанням нових «Коломацьких статей» (основа — «Глухівські статті» Многогрішного 1669 року, з деякими додатками на користь Москви).

Так, було застережено, що Україна не сміє порушувати вічний мир з Річчю Посполитою і повинна підтримувати добросусідські стосунки з Кримом. Знову заборонено Україні мати дипломатичні стосунки з іншими державами. Окрім залог та воєвод, що були в Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі та Острі, московська залога мала стояти в гетьманській резиденції — Батурині — для постійного контролю над гетьманським урядом. Заборонялося «голосов испущать», що «Малороссийский край гетманского регименту», а тільки казати, що він належить до єдиної держави з Великоросійським краєм. Тому мусить бути вільний перехід з Москви в Україну. Гетьман і старшина повинні дбати про зміцнення зв’язків між двома народами.

Іван Мазепа. Основні дати

1683 р. – участь козацького загону на чолі Семеном Палієм в складі польської армії в обороні Відня.

1685 р. – польський король Ян Собеський на зруйнованому Правобережжі надав козацтву “прадавні привілеї та вільності”, заохочуючи знову заселяти Правобережну Україні.

1687 р. – підписання І. Мазепою Коломацьких статей з Московією.

1689 р. – другий Кримський похід.

1699 р. – укладення мирного договору між Річчю Посполитою та Туреччиною.

1702-1704 рр. – національно-визвольне повстання проти поляків на чолі з Семеном Палієм на Правобережній Україні.

1704 р. – І. Мазепа займає Правобережну Україну та арештовує С.Палія. Фактично І.Мазепа стає гетьманом Правобережної та Лівобережної України.

1708-1709 рр. – повстання гетьмана І. Мазепи.

1709 р., 27 червня – Полтавська битва.

1710 р ., 5 квітня – обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

1711 р., весна – похід козацьких загонів П.Орлика на Правобережну Україну.

1711 р., травень-червень – Прутський похід російської армії Петра І.

1722-1727 рр. – діяльність Першої Малоросійської колегії.

1723 р. – подання Петрові І Коломацьких чолобитних.

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

1734-1750 рр. – діяльність “Правління гетьманського уряду”.

1750 р. – Обрання гетьманом Кирила Розумовського.

За матеріалами https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Мазепа

Добавить комментарий